Глаукома – захворювання, при якому пошкоджується нерв ока, сітківка і підвищується внутрішньоочний тиск. Це одна з провідних причин незворотної сліпоти у світі, її поширеність зростає з віком і демографічними змінами населення. Бездіяльність пацієнта загрожує поступовим погіршенням зору і в результаті може привести до сліпоти. Тому при виникненні неприємних відчуттів в області очей необхідно терміново звернутися за допомогою в клініку. Через те, що лікування глаукоми часто триває довічно, багато пацієнтів, які звикли до контактної корекції, ставлять питання: чи сумісні контактні лінзи з хворобою та її терапією? 

 

Питання сумісності, виникає у пацієнтів ще на етапі консультації. У ряді випадків офтальмологи призначають газопроникні вироби. Але їх використання можливе тільки після проведення діагностики та винесення позитивного вердикту офтальмологом.

 

 

 

 

Як глаукома та процес її лікування впливають на очну поверхню?

 

1. Окулярні краплі і їхні допоміжні компоненти. Більшість традиційних антиглаукомних крапель містять консервант бензалконій хлорид (BAK) або інші консерванти. BAK добре відомий своїм подразнювальним і цитотоксичним впливом на клітини кон’юнктиви й рогівки при хронічному застосуванні. Хронічна інстиляція крапель пов’язана зі зниженням якості сльозової плівки, розвитком синдрому сухого ока та хронічною запальною трансформацією очної поверхні. Це має прямий вплив на комфорт при носінні контактних лінз і на ризики ускладнень. 

 

2. Прямі ефекти лікарських груп. Різні класи антиглаукомних препаратів мають свої побічні ефекти, які важливі для власників контактних лінз:

 

  • β-адреноблокатори (тимолол та ін.) можуть знижувати секрецію сліз і порушувати стабільність сльозової плівки, підвищуючи симптоми сухості. Це погіршує комфорт носіння лінз і може прискорювати відкладення на лінзах.
  • α2-агоністи (бримонідин) відомі тим, що у частини пацієнтів викликають алергічні реакції (фолікулярний або папілярний кон’юнктивіт), які можуть бути досить вираженими і перешкоджати носінню лінз. 
  • Простагландинові аналоги (латанопрост, біматопрост тощо) часто добре переносяться з точки зору сльозопродукції, проте мають характерні місцеві зміни (ріст повік, пігментація райдужки, зміни периорбітальної тканини — атрофія підшкірного жиру при тривалому застосуванні), що важливо знати пацієнтам з косметичними заувагами при тривалому лікуванні. 

 

 

 

 

Взаємодія крапель та контактних лінз — чому це не працює «автоматично»?

 

  • Адсорбція консервантів і ліків на матеріал лінзи. М’які лінзи можуть вбирати консерванти і речовини з офтальмологічних розчинів, а потім поступово віддавати їх на рогівку — це підсилює місцеву токсичність і може погіршити комфорт. Різні полімери мають різний ступінь поглинання/виділення. 
  • Ефективність крапель. Наявність лінзи може змінити розподіл краплі на оці і, у деяких випадках, знизити кількість діючого препарату, що потрапляє на поверхню ока; навпаки, якщо препарат абсорбується лінзою, він може залишатися виділятися додатково й призводити до хронічного подразнення.
  • Час між інстиляцією і поверненням лінзи. Загальна клінічна порада — реймовувати лінзи перед закапуванням більшості рецептурних крапель (особливо з консервантами) і чекати приблизно 10–15 хвилин перед повторним встановленням лінз, щоб крапля встигла всмоктатися/розподілитися. Це практична рекомендація, яку часто дають виробники лінз і клінічні джерела. 

 

Рекомендації по типах ліків.

 

  • Якщо можливо — використовувйте безконсервантні (unit-dose) форми або стабільні безконсервантні системи. Перехід на препарати без BAK або на однодозові упаковки значно знижує ризик розвитку очної поверхневої патології, а отже — покращує переносимість контактних лінз. Обговоріть це з вашим офтальмологом. 
  • Тимолол та інші β-блокатори. Можуть посилювати сухість ока — якщо ви відчуваєте дискомфорт у лінзах після початку β-блокатора, повідомте лікаря; можлива заміна препарату або корекція режиму зволоження. Деякі дослідження показують значне зниження сльозопродукції під дією тимололу. 
  • Бримонідин. Має значну частоту алергії у вигляді фолікулярного кон’юнктивіту — у таких випадках носіння лінз, особливо тривалої дії (річні лінзи) або з тенденцією до накопичення білкових відкладень, зазвичай стає неможливим до вирішення алергії. 
  • Простагландини (латанопрост, біматопрост). Добре знижують внутрішньоочний тиск і зазвичай переносимі, але мають характерні місцеві зміни (включно з ростом вій і периорбітальними змінами). Сам по собі цей клас не є абсолютним протипоказанням до контактних лінз, але важливо стежити за подразненням і сухістю. 

 

 

 

 

Які лінзи кращі?

 

1. Щоденні одноразові м’які лінзи — часто найкращий вибір для людей на тривалій крапельній терапії. Вони зменшують накопичення білків/консервантів, знижують ризик інфекції і мінімізують чутливість до відкладень. 

2. Склеральні лінзи. Пацієнти з тяжким сухим оком, рубцюванням рогівки чи після операцій іноді носять склеральні лінзи — вони створюють великий рідинний резервуар і можуть навіть пом’якшувати симптоми сухого ока. Проте у контексті глаукоми важливо пам’ятати, що вплив склеральних лінз на вимірювання і коливання внутрішньоочного тиску (ВОО) досліджено неповністю: деякі роботи показують мінімальний вплив, інші — тимчасове підвищення під час носіння. Тому у пацієнтів з прогресуючою глаукомою потрібен частіший контроль ВОО і уважний моніторинг. 

 

Розгляньте безперервне застосування зволожуючих препаратів без консервантів та сувору гігієну лінз; пацієнтам із ознаками риніту/алергії або сухого ока слід віддати перевагу режиму з щоденною заміною. 

 

 

 

 

Контактні лінзи і операції при глаукомі.

 

  • Після фільтруючих операцій та формування «блебу» контактні лінзи можуть механічно травмувати фільтраційний міхур (bleb) — це небезпечно, бо може призвести до витоку, інфекції (blebitis) і навіть ендофтальміту. Тому післяопераційні рекомендації зазвичай такі: не відновлювати носіння контактних лінз без дозволу хірурга, а у разі потреби підбирати спеціальні конструкції (низькомодульні лінзи, GPs або адаптивні склерали з нотою для обходу bleb) і робити це з великою обережністю. Час початку носіння після операції і сам вибір лінзи — індивідуальний і залежить від стану bleb та хірургічної історії. 
  • При імплантації трубчастих пристроїв також можливі анатомічні перешкоди; іноді необхідні спеціальні модифікації лінз або відкладення носіння до стабілізації. У деяких випадках склеральні/спеціальні лінзи можна підігнати, але лише при тісній співпраці контактолога і хірурга. 

 

Таким чином, носіння засобів корекції зору може бути протипоказано при лікуванні глаукоми за допомогою крапель. Залежно від ступеня або характеру захворювання, лікар може призначити розчини, не сумісні з контактними лінзами або з рідиною, яка накопичується на їх поверхні. Крім цього, оптичні вироби м'якого типу абсорбують краплі, що загрожує деформацією очного яблука або поверхні лінзи.

 

Також лікар може призначити краплі, що підвищують сухість очей і, як наслідок, подальшу непереносимість контактних лінз навіть після закінчення курсу лікування глаукоми.

 

Швидше за все, через 10 років ці обмеження кануть в лету, оскільки вже сьогодні в високорозвинених країнах продаються спеціальні лінзи для хворих на глаукому. Причому ці винаходи не тільки коректують зір, але й використовуються в терапевтичних цілях, а саме для поліпшеного поглинання оком крапель. Цей винахід зробило революцію в сфері офтальмології, оскільки при носінні класичних лінз людське око вбирає всього 5% діючої речовини.

 

 

 

 

Практичні поради.

 

1. Повідомте офтальмолога і контактолога, що у вас глаукома і які ліки ви використовуєте. Це першочергово.

2. Якщо вам призначили краплі — дізнайтеся, чи є безконсервантна версія. Запитайте про можливість перейти на unit-dose або на іншу формулу. 

3. Знімайте лінзи перед закапуванням рецептурних крапель (особливо з консервантами) і чекайте принаймні 10–15 хвилин перед тим, як повернутися до носіння лінз. 

4. Якщо з’явилося печіння, сильна сухість, почервоніння, падіння зору або гнійні виділення — негайно зніміть лінзи і зверніться до лікаря.

 

За планових операцій з глаукоми узгоджуйте питання лінз з хірургом і відкладайте відновлення носіння до його дозволу — ризики для фільтраційного bleb варті окремої уваги.

 

Ускладнення, які потрібно знати.

 

  • Хронічна інстиляція консерваних крапель → захворювання очної поверхні (сухість, фіброзні зміни), що знижує комфорт лінз; з часом це може ускладнити носіння контактної корекції. 
  • Алергічні реакції (особливо до бримонідину) → припинення носіння лінз, лікування алергії. 
  • У післяопераційний період ризик механічної травми bleb при носінні лінз. 

 

Пам’ятайте:

 

  • Носити контактні лінзи при глаукомі можна, але це потребує уважної індивідуальної оцінки, планування і спостереження. Для багатьох пацієнтів оптимальними будуть щоденні одноразові лінзи і безконсервантні краплі. 
  • Консерванти (особливо BAK) — одна з ключових проблем у поєднанні контактної корекції та довготривалої крапельної терапії. Питання переходу на безконсервантні форми треба обговорити з офтальмологом. 
  • Післяопераційні ситуації (bleb, шунти) потребують особливої обережності: не відновлюйте носіння лінз без дозволу хірурга. 
  • При підозрі на алергію, інфекцію або різке погіршення зору — негайно звертайтесь до офтальмолога.